9 клас. Українська література

 

Дорогі дев'ятикласники!

Щирі вітання всім! На даному блозі ви знайдете всі необхідні завдання! Прошу старанно виконувати! Будьте уважні! Сподіваюсь на подальшу співпрацю! 

Бажаю успіхів!!!

УРОК 2   16.02

Дистанційна робота

1. Запишіть тему уроку в робочі зошити

               Т.Г. Шевченко. Національна проблематика періоду «Трьох літ». Поема «Сон» («У всякого своя доля…»), композиційний прийом «сну», його роль для розширення можливостей поетичного зображення.

Учитель. Т. Шевченку випало творити у виключно жорстокі часи. Експлуатація закріпаченого селянства переходила всякі межі. Збройні спроби поневолених селян протидіяти свавіллю поміщиків жорстоко придушувалися. З висоти своїх ідейних революційно-демократичних переконань дивиться Шевченко на ту «вінценосну громаду» і в сатиричній поемі «Сон». Поет сміявся грізним, спопеляючим, страшним для експлуататорів сміхом, який не випадково був спрямований уже не проти окремих потворних явищ тогочасної дійсності, а проти усієї системи самодержавно-кріпосницького ладу, проти основних суперечностей миколаївської імперії, проти найбільших хвороб суспільного життя — самодержавства, царя з його урядом, панів і духовенства, за утвердження нового суспільного ідеалу.

Довідковий матеріал з теорії літератури

Алегорія (гр. allеgoria — іномовлення) — вид метафори: іншомовне зображення предмета чи явища через інші, подібні до них, з метою наочно показати їх суттєві риси. Використовується, як правило, у загадках, байках і відзначається загальновпізнаваним характером. 

Гротеск (фр. grotesque, від італ. grotta — грот, печера) — художній засіб, прийом, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, контрастах трагічного й комічного, де реальне в житті переплітається з фантастичним, страшне — з незвично смішним.

Контраст — стилістична фігура протиставлення явищ, предметів, характерів; посилює змістовне й емоційне звучання твору. Використовується у віршах, прислів’ях та приказках, у назвах книг і творів. Це фігура побудована на використанні антонімічних пар. У Т. Шевченка поетичний контраст — це не просто художній прийом, а мистецький підхід, метод пізнання дійсності, у якій було аж надто багато протиріч. 

Опрацювання твору Т. Г. Шевченка «Сон»

       Історія написання та сучасна значимість

Т. Шевченко вирішив поїхати в Україну. Для цього навіть перервав навчання в Академії мистецтв. Тягнуло в рідний край. На Батьківщині поет провів кінець весни, все літо і всю осінь 1843 року, повернувся до Петербурга в лютому 1844 року. У цей час він і написав «Сон» («У всякого своя доля»), де відтворив живі враження дикої сваволі поміщиків, злиденного життя і нестерпних страждань кріпаків. Свій гнів вилив він у поемі, яка є гострою сатирою на царську Росію часів Миколи І, на всю систему самодержавного ладу.

2. Запишіть літературний паспорт поеми

Особливості назви

Назва поеми несе певне ідейне навантаження. В українській літературі часто використовувалась метафора сну, від якого народ скоро повинен прокинутись. Поет показує старшні картини самого цього сну. Більш того сон стає сатиричним прийомом, який дає поетові волю в сатиричному, гіперболізованому та символічному змалюванні суспільних вад. Слід визначити, що Т. Шевченко часто вдавався до такого прийому зображення і для виявлення своїх істинних настроїв, і для виявлення настроїв персонажів. Таким прийомом зображення написані твори «Сон» (1844), «Сон» (1847), «Сон» (1858), «Сестрі» (1859), «Поставлю хату і кімнату» (1860), «Буває, в неволі іноді згадаю» (1850), сон Оксани в поемі «Слепая», сон дівчат у «Відьмі», сон Марини в поемі «Марина», сон автора в повісті «Прогулка».

Обговорення змісту поеми (усно)

- Яке значення для людини має сон?

- Коли говорять: «Сон в руку»? Чи бувають сни віщими?

- Для чого поет страшні реалії тогочасного життя відтворив у сні? Про яке життя мріяв митець?

- Яким чином на початку твору характеризуються різні долі людей, їх характери, вчинки, поведінка? (Той мурує, той руйнує, / Той неситим оком — / За край світа зазирає, /Чи нема країни, / Щоб загарбать і з собою / Взять у домовину)

- У чому виявилася цінність дивовижного сну? (Мені приснився — / Найтверезіший би упився, / Скупий жаднюга дав би гривню, / Щоб позирнуть на ті дива)

- З якою метою герой вирушає у підхмарну подорож? (Мої муки, мої люті / В хмарі заховаю)

- У чому поет вбачає красу рідної землі?

- З приводу чого у ліричного героя виникає душевний неспокій, милуючись Україною?

- З яким питанням звертається поет до Бога? Про що воно свідчить? («Чи Бог бачить із-за хмари / Наші сльози, горе?»)

- З приводу чого сумує Т. Шевченко над долею України? (Може, Москва випалила / І Дніпро спустила / В синє море, розкопала / Високі могили — / Нашу славу)

- Від чого ліричний герой прокинувся зі сну?

- Чому сон для оповідача — це чудне диво?

Учитель. Т. Шевченко поемою «Сон» допоміг нам розібратися в сутності тоталітарної держави. Його аргументи — це живі, образні картини життя самодержавного суспільства. Картини сатиричні. Бачимо їх і добре відчуваємо всю ненависть поета до ладу, що «витягував» з його народу життєві сили.

3. Вивчити напам’ять уривок з поеми «Сон», починаючи з "У всякого своя доля..." і закінчити "...а не кров людськую" 

УРОК 1   14.02

1. Запишіть тему уроку в робочі зошити

Оглядове вивчення історичної теми у творчості Кобзаря   («Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Гайдамаки»)

Учитель. Цю людину представляти не треба. Її знають усі. Портрети Тараса Шевченка змалку впізнає кожний. Українці звикли до його повсякденної присутності у своєму житті, тому сприймають як щось близьке і рідне. Шевченко для України – не просто народний поет і геніальний митець, а національний пророк, заступник усіх знедолених, провидець – і в цьому немає перебільшення. У його поезії і прозі кожен читач знайде для себе щось своє.

1.                Біографічне лото

Установіть відповідність між датами й описом подій життя Т. Г. Шевченка

Запишіть у зошити

1814   1832   1838   1840   1843  1845  1846  1860  1847  1857  1861

народження  Т. Г. Шевченка,  викуп з кріпацтва, знайомство з І. Сошенком, перше видання «Кобзаря», перша подорож в Україну, закінчення Академії мистецтв, зв’язок з членами Кирило-Мефодіївського братства, смерть Т.Г.Шевченка, арешт  поета, видання «Кобзаря», повернення  поета із заслання

Вчитель. У творчому доробку Тараса Шевченка виділяється значна група епічних творів, у яких із надзвичайною силою високопоетичного зображення показано героїчну й глибоко драматичну минувшину України. Можна з певністю твердити, що Шевченкові поеми історичної, історико-революційної та соціально-політичної проблематики – це вершинне досягнення творчості поета. Вони збагатили високими епічними зразками не тільки українську, а й світову літературу. 

Шевченко відчував призначення: розповісти українському  народові складну й героїчну історію його землі. Тому його творчість тематично пов’язана передусім з історіє України - як давніх часів, так і слави доби козаччини, гетьманщини, гайдамаччини, багатовікової боротьби українців проти іноземних поневолювачів. Цю багатогранну тематику розкривають поеми «Тарасова ніч», «Іван Підкова» «Гайдамаки», чимало поезій. Головні герої цих творів - легендарний ватажок запорозьких козаків і молдавський господар Іван Підкова, керівники козацько-селянських повстань Тарас Трясило, Северин Наливайко, гайдамацькі ватажки Максим Залізняк та Іван Гонта... Вони - «святі месники», бо повстають проти антинародної влади й соціальної несправедливості, захищають бідних гноблених.

2. Дайте відповіді на питання (усно)

1.Хто такі гайдамаки?

2. Що вам відомо з історії про Коліївщину?

Вчитель. Романтична поема «Гайдамаки» вийшла друком окремою книжкою в Петербурзі, коли її авторові було всього 27 років, тобто 1841р.Гостро драматичним, навіть трагічним життям у поемі живуть реальні історичн іпостаті, гайдамацькі ватажки Максим Залізняк та Іван Ґонта, і поряд з ними - Ярема Галайда («вполовину видуманий»), його кохана Оксана і «вільшанський титар правдивий». Романтизуючи драматичні події та дійових осіб, автор опоетизовує їх і посилає в Україну як поборників «святої волі»: 

Сини мої, гайдамаки!

Світ широкий, воля

- Ідіть, сини, погуляйте,

 Пошукайте долі.

      Основою поеми послужили події 1768 року, що ввійшли в нашу історію як Коліївщина, найбільше гайдамацьке повстання на Правобережній Україні проти польської шляхти.

Головним героєм поеми є повсталий народ, котрий, як і Ярема Галайда, відчув свободу, перспективу розпрямлення вільних крил:

      «Не знав, сіромаха, що виросли крила, Що неба достане, коли полетить...»

Шевченко прагне відновити історичну справедливість, розповівши правду про причини Коліївщини.

ЗАНОТУЙТЕ ОСНОВНЕ!

4. Виразне читання твору  «Іван Підкова» 

 

 Пісня про Івана Підкову у виконанні О. Керекеші та гурту «Фата Морґана»

Поему «Іван Підкова» присвячено боротьбі українського народу проти турецько-татарських завойовників. У поемі йдеться про морські походи запорожців. Агресивна політика султанської Туреччини та Кримського ханства була спрямована на спустошення українських земель. Під час набігів завойовники забирали в рабство чимало українців, потім їх продавали на невільницьких ринках Криму й Туреччини. Щоб розгромити міста-фортеці й визволити полонених, козаки вирушали морем до Туреччини.

Іван Підкова - реальна історична постать. Образ сміливого отамана, який не раз очолював морські походи козаків, і вивів у своїй поемі Тарас Шевченко.

ЗАПИСАТИ!

5. Виразне читання твору «Тарасова ніч» та робота за змістом твору

Надзвичайно велику роль у творчості Шевченка відіграють ті героїчні сторінки нашої минувшини, які пов’язані з українським козацтвом. Запорозька Січ і козацьке лицарство - це феноменальне явище української історії, ціла епоха в житті нашого народу, його легендарне минуле, уособлення  свободи й національної гідності, героїзму патріотизму. Козацька минувшина України цікавила Шевченка з молодих літ, ідеалізація її відчувається вже в перших поетичних творах «Кобзаря», поемах та історичних піснях, у яких він із романтичною захопленістю, в яскравих образах відтворює сюжети  часів козацького життя, сміливих воєнних походів запорозьких лицарів.

Свої роздуми про козацькі часи й Українську гетьманську державу Шевченко поетично вперше подає в поемі «Тарасова ніч», написаній у листопаді 1838 року в Петербурзі. В основі сюжету - історична подія: перемога козаків на чолі з Тарасом  Федоровичем, якого називали щеТрясилом, над польсько- шляхетським військом гетьмана С. Конецьпольського під Переяславом під час селянсько-козацького повстання 1630 року.

9 клас. Українська мова

 Дорогі дев'ятикласники!

Щирі вітання всім! На даному блозі ви знайдете необхідні завдання! Прошу старанно виконувати! Будьте уважні! 

Бажаю успіхів!

УРОК 2   18.02

Дистанційна робота

1. Запишіть тему уроку в робочі зошити

Тире у безсполучниковому складному реченні

Мовознавча вікторина

                         Дати відповіді на запитання (УСНО)

1.                Які ознаки характерні безсполучниковим складним реченням?

2.               Які смислові відношення можуть виражати безсполучникові складні речення?

3.                Сформулювати правила постановки коми, крапки з комою в безсполучниковому складному реченні. 

4.                Сформулювати правила вживання двокрапки в безсполучниковому складному реченні. 

5.                Назвати види інтонації в безсполучниковому складному реченні.

6.                Чи є взаємозалежність між інтонацією і розділовими знаками в безсполучниковому складному реченні?

КОМЕНТАР УЧИТЕЛЯ

Тире між частинами безсполучникового складного речення

1

Тире ставиться, якщо зміст частин протиставляється або зіставляється (можна вставити сполучники а, але, проте, зате, однак). [ ] – [протиставлення]; [ ] – [зіставлення];

Я тебе упізнав – ти мене не впізнала (Є. Гуцало).  Протиставлення

Не вмер поет – його втомило горе. (Б.Лепкий.) зіставлення

2

Тире ставиться, якщо друга частина виражає наслідок (перед нею можна сказати то) або висновок  (отже) з того, про що йдеться в першій частині.  [ ] – [наслідок]; [ ] – [висновок]

Посієш вчинок – виросте звичка. (Нар.творч.)  наслідок

Усі мовчать – говорить мати (В. Крищенко) висновок

3

Тире ставиться, якщо у наступній частині міститься порівняння з тим, про що йдеться в попередній частині (можна поставити порівняльні сполучники як, мов, ніби, наче).   [ ] – [порівняння]

Говорить – шовком шиє (Нар. творчість). 

Інтонація БСР із тире

4

Перша частина речення вимовляється з  підвищенням тону, на місці тире робимо паузу, друга частина вимовляється зниженим голосом.

Пройде негода – стане кращою погода. (Нар. творчість)

Опрацюйте правила у підручнику на с.152

Виконання вправ на закріплення вивченого матеріалу

1. Записати текст, розставляючи потрібні розділові знаки. Пояснити вживання коми, тире і двокрапки в простому і складному реченні.

Прислів’я і приказки стислі крилаті вислови в них сконцентровано житейську мудрість і філософію народу. Своїм мовним багатством і змістовим розмаїттям українські прислів’я і приказки охоплюють усі аспекти життя людини її погляди на світ суспільні явища громадські та родинні стосунки побут тощо. Люди кажуть «Посієш вчасно збереш рясно». І жодного слова звідси не викинеш тут сконцентровано багатовіковий досвід народу.

2. Виконати вправи 330, 340

3. Перегляньте відео

УРОК 2   16.02

Дистанційна робота

1. Запишіть тему уроку в робочі зошити

Двокрапка у БСР. Тренувальні вправи

2. Запишіть речення, розставляючи розділові знаки, і скажіть, що їх об‘єднує. 

 1) А час ішов то скапував з рибальського весла то поскрипував у крилах вітряка то відлітав у далечінь пташиним граєм. 2) Дивлячись на вершника Максим Петрович озвався голосом давнини. 3) Ой полем полем килиїмським то шляхом битим ординським ой там гуляв козак Голота… 4) А вже в роботі Лаврін вогонь спробуй та дожени його, неквапного чи в лузі з косарями чи в полі з женцями.

Пояснення вчителя 

ДВОКРАПКА ставиться між умовно простими реченнями, що входять в БСР, у таких випадках:

 1) якщо в 2 - му умовно простому реченні вказується причина того, що говориться в 1 - му: Данило Підіпригора сходить з дороги й прямує навпростець, на болото: так набагато ближче додому (М.Стельмах). 

2) якщо 2 - ге умовно просте речення є наслідком того, про що говориться в 1 - му: 

Листя горобини із зеленого стало жовтим: його важко було відрізнити від ягід (В.Гжицький). 

3) якщо 2 - ге умовно просте речення розкриває зміст 1 - го (або якогось із його членів): 

Ох, як люто, на шаленій коловерті вітрів, зачинався цей зимовий сон: спочатку вітровіям і сніговиці хотілося підважити, вирвати з насиджених місць перелякані хати, розметати золото скирт й ударити на сполох співучою міддю дзвонів (М.Стельмах).

4) якщо 2 - ге умовно просте речення доповнює 1 - ше речення в цілому або якийсь із його членів (найчастіше присудок) і відповідає на відмінкові питання:

 Бачу здалека: хвиля іскриста грає вільно по синьому морі (Леся Українка).

3. Тренувальні вправи

4. Виконайте вправи 321, 324

5. Перейдіть за посиланням і виконайте тестові завдання

http://join.naurok.ua/

Код доступу  9879294

УРОК 1   11.02

Дистанційна робота

1. Запишіть тему уроку в робочі зошити

Двокрапка у безсполучниковому складному реченні (БСР)

2. Прочитайте і прокоментуйте вислів

Людям давно відома одна чудова, перевірена життям істина: тільки велика мета породжує велику енергію.

                                                                                      Є.Брошкевич

– Як ви розумієте цей вислів? Яка мета у вас?

– Що потрібно, щоб її досягнути?

Відповідь запишіть у вигляді слів-асоціацій, наприклад: знання, зусилля...)

– Чому, на вашу думку, у реченні поставлено двокрапку?

– Які смислові зв’язки між частинами безсполучникового складного речення? 

Отже, сьогодні на уроці, використовуючи ваші знання, уміння, зусилля, будемо працювати над темою «Двокрапка в безсполучниковому складному реченні».

3. Робота з підручником

Опрацюйте правила на сторінці 147

4. Виконайте вправи 314, 315

5. Перегляньте відео для закріплення матеріалу

6. Дайте обґрунтовані відповіді на запитання:

1. Які смислові відношення властиві безсполучниковим складним реченням, у яких уживається двокрапка?

2. Яка інтонація характерна безсполучниковим складним реченням, що виражають причину, пояснення або доповнення?

 

5 клас. Українська мова

 

 Дорогі п'ятикласники!

Щирі вітання! На даному блозі ви знайдете всі необхідні завдання! Прошу старанно виконувати! Будьте уважні! 

Бажаю успіхів!!!

УРОК 5   18.02

1. Запишіть тему уроку в робочі зошити

Головне і залежне слово у словосполученні

БЕСІДА

Учитель. - Яку тему ми з вами вивчали на минулих уроках?

-  З чого складається текст?

- А з чого складаються речення?

-  А що більше за слово, але менше за речення?

Сьогодні ми з вами продовжуємо вивчати найменшу синтаксичну одиницю –  словосполучення, маємо навчитися визначати головне та залежне слова у словосполученнях. 

Отже:

1. Словосполучення – це синтаксична одиниця, яка утворюється двома і більше самостійними частинами мови і має головне і залежне слова.

2. У словосполученні питання ставимо від головного слова до залежного.

3. Кожне словосполучення обов’язково має змістовий зв'язок, бо він встановлюється за допомогою питання.

4. Словосполученням не буває:

                      підмет і присудок  (йде дощ)

                      однорідні члени речення  (брат і сестра)

                      прийменник з іменником чи займенником    (на березі,  у нього)

5. Словосполучення бувають поширені і непоширені.

Непоширені складаються з двох самостійних частин мови  (радісна звістка).

Поширені складаються з трьох і більше самостійних частин мови (відпочивати  на Азовському морі).

Виконання вправ на закріплення матеріалу

1. Спишіть словосполучення. Визначіть головне і залежне слова:

Шкільна бібліотека, написати твір, розмовляти тихо, навчатися у школі, читати уважно, бабусина усмішка. 

2. Спишіть дані словосполучення. Вкажіть поширені й непоширені. Виберіть з них три словосполучення і складіть речення.

НАПРИКЛАД: багата осінь - непоширене 

Багата осінь, сон гіллястої яблуні, завзято працювали, медвяний запах плодів, журавлиний ключ, повертатися з дороги, садок вишневий, далекі дзвони, березовий гай, скарги засмученого гаю.

УРОК 4   17.02

1. Запишіть тему уроку в робочі зошити

Словосполучення. Відмінність словосполучення від слова й речення.

Учитель. У народі кажуть: «Слова щирого вітання – дорожчі частування». Діти, давайте сьогоднішній урок розпочнемо з побажань. 

- Доброго ранку, Вікторіє, я бажаю тобі веселого дня!

- Доброго ранку, Арсеній, я дуже рада тебе бачити!

- Вітаю тебе, Вероніко, я хочу,  щоб день у тебе був щасливим!

- Дорогі діти, усім гарного настрою!

- Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Якби люди були неуважні одне до одного, не раділи успіхам своїх товаришів, не співчували їм у невдачах, життя стало б нестерпно важким і сумним.

БЕСІДА

- Пригадайте з молодших класів, що таке словосполучення?

- Що таке речення?

Отже, ми з вами маємо дізнатися про синтаксис і пунктуацію, визначити поняття«словосполучення», будувати й аналізувати словосполучення, відрізняти словосполучення від слова (форми слова) і речення.

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО

Запам’ятайте! Слово, вiд якого ставиться питання, є головним, а iнше, до якого ставимо питання, – залежним.

2. Знайдiть головнi й залежнi слова у поданих словосполученнях

Благородні вчинки, спільні справи, працювати дружно

 3. Опрацюйте правила на с. 176 - 177

4. Утворіть з кожної пари слів словосполучення, а потім доберіть до нього синонімічне. Утворені словосполучення запишіть. 

Будинок, цегла; дні, осінь; комп’ютер, програма; витвір, природа; економіка, розвиток; земля, Україна; сік, яблука; хвилі, Дніпро; берег, море.

Наприклад: цегляний будинок

5.Творча робота

Напишiть невелику творчу роботу на тему: «Дружба ― то найдорожчий скарб», увiвши (на вибір) у текст словосполучення: справжній друг, скрутна хвилина, підтримую дружні стосунки, пізнаєм людину, найпрекрасніший подарунок, духовна близькість, взаємна довіра, спільні інтереси, проводити час разом, ділити радість навпіл.

 Учитель. Я вам бажаю бути добрими, відвертими, веселими, щирими. Нехай біля вас завжди будуть люди, які зможуть розділити з вами радощі й  печалі, допомогти у складній ситуації, завжди вислухати. Бажаю, щоб у кожного з вас був справжній друг!

УРОК 3   14.02

1. Запишіть тему уроку в робочі зошити

Основні правила переносу

Учитель. Діти, що ви робите, коли під час написання ціле слово не поміщається в рядку?

Правильно! Ми намагаємося перенести його частину в інший рядок. Пригадайте, що в таких випадках треба зробити? (поділити слово на склади)

Поділивши слово на склади, його легко перенести з рядка в рядок.

2.  Відгадайте загадки. Слова-відгадки запишіть і поділіть  на склади. Які слова  не можна поділити?

1) Срібний кинджал хвильку в хаті полежав - і зовсім розтав

2) Що то за гість, що тепло їсть? 

3) Коли  мене нема - чекають, а коли  прийду – тікають

4)Одно рядно сім баб тягло

3. Прочитайте і запам*ятайте

4.► Поділіть зазначені слова на склади. Визначте, який звук є спільним для всіх слів у кожному рядку

Батько, сіяти, яблуко, кістка, лісовик, їхати, пісня.

5. ► Запишіть слова, правильно поставте в них наголос

Вимога, вимова, кидати, олень, дочка, донька, циган, сироти, веретено, спина, вітчим, граблі, подруга, фартух, вільха, решето.

УРОК 1   10.02

Дистанційна робота

1. Запишіть тему уроку в робочі зошити

Правила вживання апострофа

Учитель. 

          Сьогодні ми з вами маємо повторити й систематизувати знання, здобуті в початко­вих класах, та засвоїти нові правила вживання апострофа, удосконалити навички правильної вимови й написання слів з апострофом.

2. ПРОЧИТАЙТЕ КАЗКУ

Казка про апостроф  

Жили на світі дві коми. Одна була слухняна, зупинялась  тільки там, де її ставили. А друга - стрибала де хотіла, бешкетувала, як хотіла. Плуталась між словами, ніяк місця собі не могла  знайти. Розсердились букви та і закинули її на самий верх слів та наказали  постійно стояти після б, п, в, м, ф та р перед я, ю, є, ї . З того часу називали її апострофом.  

 3. ОПРАЦЮЙТЕ УСНО ПОДАНУ НИЖЧЕ ТАБЛИЦЮ 

« Вживання апострофа» 

 

Апостроф перед я, ю, є, ї
пишеться	не пишеться
1. Після букв б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншої літери: б´є, п’є, в´юн, м’яч,   2. Після р, що позначає твердий звук [р]: пір´я, кур´єр, сузір´я	1. Якщо в українських словах перед б, п, в, м, ф стоїть приголосний (крім р), що належить до кореня: свято, тьмяний, морквяний, але торф´яний
3. Після префіксів та попередньої частини складних слів, які закінчуються на приголосний: з´явитися, роз´їзд, дит´ясла,  двох'ярусний,	2. Якщо в українських словах літери я, ю, є після р позначають його м´якість: буря, Рєпін, рясно
4. У слові Лук´ян і похідних: Лук´яненко, Лук´янівка

                               

3. РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ

ВПРАВИ 370, 372 (ПИСЬМОВО)

4. РОЗПОДІЛЬНИЙ ДИКТАНТ   

Записати слова у дві колонки:

         1)  слова з апострофом;         2)  без апострофа.

Дев'ятсот, серм'яга, хуторянин, зв'язок, духмяне, порядок, бур'ян, без'язикі, тьмяно, цвях, присвята, реп'ях, п'ятдесят, з'ясовано, Соловйов.

1.Завдання з ключем. Ключ. З останніх букв колонок утвориться назва вірша В.Сосюри «Так ніхто не кохав...».

Підсумок уроку

-  Назвіть випадки, коли апостроф не ставиться

УРОК 2   11.02

Дистанційна робота

1. Запишіть тему уроку в робочі зошити

Правила вживання апострофа. Тренувальні вправи

 

Учитель.

  Сьогодні на уроці ми знову з вами опинилися на місточку між раніше вивченим матеріалом і тим, з чим зараз будемо працювати. 

Тема нашого з вами уроку – це правила вживання апострофа. Зараз ми з вами мусимо узагальнити правила вживання апострофа в українській мові, які відомі вам ще з початкових класів та розкрити зміст нових правил вживання апострофа, будемо збагачувати ваш словниковий запас та формувати вміння правильно писати та вимовляти слова із апострофом.

2.  Робота з підручником

-         Давайте зараз ми з вами відкриємо підручник на сторінці 162 і ще раз прочитаємо основні правила вживання апострофа в українській мові.

3. Перегляньте відео

4. Бесіда за змістом вивченого нового матеріалу (УСНО)

-         З якою метою ми вживаємо апостроф?

-         Перед якими літерами він ставиться?

-         Як позначається?

5. Творча робота (ПИСЬМОВО)

До поданих слів дібрати слова з протилежним значенням, записати. З двома словами скласти речення.

Твердий, забувати, зникнути, будень 

6. Перепишіть слова, поставте замість крапок, де потрібно, апостроф:

хлоп...та, св...ято, полум...я, зів...янув, бур...як, пір...я, від...ємник, цв...ях, здоров...я, відв...язати, солом...яний) реп...яхи, солов...ї, дерев...яний, кр...ючок, м...ята, дзв...якнути' в...язання, тьм...яний, р...ябий

7. Подані в звуковому записі слова запишіть гра­фічно, орфограму поясніть.

     [духм’аного], [завйазавс’а], [румйанец’], [курйер], [рибйачий].